Сейчас, когда наступает 13 февраля и снегопады бьют рекорды пожалуй самое время выложить “Завывает вьюга”. Это мой старый стих, написанный в 2004 году, если не изменяет память. Если не самый первый то один из первых точно. И хотя в письменном виде он не сохранился его я помню наизусть. За эти годы многое поменялось и снегопад уже не так радует- ведь передвигаешься не телепортацией по волшебной палочке, расстраиваются планы и возникают проблемы железным коням… Но тем не менее несмотря на бурю за…
Очі блудного пса посивіли від років і бруду… Там, де дім був колись, вже давно і нікого нема – лиш огризки від яблук з чужого саду. Можна легко забути себе. Молодого. І риму. Але там нас нема. Що минуло, на жаль, – невловиме. Можна бути собою і забути усе. Лиш нікого ніколи не зрадиш. Кров рукою з обличчя згребеш до пуття, наче слово іще не пророче. Репнув світ у колисці життя на іуд і пророків… А вона – наче тінь, мов маяк зирить знову суворо ув очі. Та ніколи не гасне свіча. Час відлічує…
Над дахом старовинного собору літали голуби. В твоїй руці розтануло морозиво. Тоненька павутинка бабиного літа бриніла, як струна, у центрі міста. (Моя пам’ять фіксувала на плівці слід іще одного прожитого дня). Годинник байдуже і вперто рахував секунди. Фонтан сипонув пригорщу холодних крапель. Вітер ворушив твоє волосся. І жодного слова не злетіло у тебе з вуст. (Моя пам’ять фіксувала на плівці слід іще одного прожитого дня). Прогуркотів трамвай, схожий на буркотливого дідка, що сидів поруч…
После того вечера на газоне мы стали проводить вместе еще больше времени, пропуская часть занятий. Невозможно было находиться в какой-то компании, потому что я начинала возбуждаться от одного прикосновения Ильи и переставала себя контролировать. Днем мы проводили время в его комнате, пока она была свободна. Первые пару дней дальше поцелуев и страстных объятий дело не заходило. Но потом что-то пошло не так. Мы лежали на кровати о чем-то болтали, прерываясь на ребяческие ласки. Я была так сильно…
Утро. Пасмурно. В окошко светят редкие лучи солнца. Чашка кофе. Такси. Дорога в аэропорт. Багаж. Посадка. В голове мысли о скором отпуске: пляж, солнце, загар… Вылет. Наушники, музыка. Напротив двое мужчин, глазеющих на меня. Лысый, другой брюнет. Сон. Посадка. Солнце, тепло! Снова такси. Номер отеля. Душ. Купальник и на море. Волны, песок, коктейли. Обратно в номер. Душ. Ужин. Вечерний наряд. Макияж. Лаундж-Кафе. Музыка. Напитки. Танцы. Встретила двух мужчин из самолёта. Снова оценивающие…
Перевод: pearl с русского языка Не вини життя, не гніви, Народився – дихай, себто живи. Усміхнешся, немов дитина, А життя – нема й половини. Не шукай любов ти дарма, Тебе відшукає вона сама. Припаде до грудей уночі, Скаже серцю: “Тепер кричи!” Нащо гроші тобі й перлини, Коли поряд з тобою людина, Для якої ти будеш милим І тоді непотрібні милиці. Ти не бійся, як смерть погука, Поряд завжди – надійна рука. Хоча смерть спокушати буде, Та за неї не підуть люди. Бо поетів завжди небагато – Їх…
Тобі моєму янголу в день мого Ангела А. Чорне крило волосся вкрило липневу постіль. Сьогодні знову постукають гості – нам утекти від них не вдалося. У пізньому середмісті шукати буду за кроком крок, вип’ємо грамів по двісті, закускою будуть хліб, сало і огірок. Просякнуті сонцем і вітром, прижухлі неначе трава, підберемо для тебе квіти і найніжніші слова… Слова лебеділи, біліли і засихали, неначе плотва під палаючим сонцем липневим, впіймана вусатим рибалкою, що пихкав «Примою» і нетерпляче…
… а потом он отвел меня в лифт и накрепко привязал к поручням. Он овладел мною, и через некоторое время, когда его чресла вновь наполнились силой, он сделал это снова. А потом ушел. И мной стали пользоваться разные мужчины. Они разорвали на мне одежду, испятнав ее своими похотливыми пальцами. Они входили в меня, наполняя своим семенем, которое густыми потёками тянулось по голым бедрам, образуя подо мной скользкую лужу. Они жадно раздирали меня, с силой впихивая свои безразмерные члены, от чего…
Балада-спогад Жінці, яку люблю. Ми з тобою палали жагою. Ти хотіла і прагла ласки. Я погодився стати ізгоєм, Щоб тебе чи на мить, чи назавжди украсти. Ми блукали в солоних лісах, В трьох деревах шукали броду. Пахли медом солодкі вуста, І твоя спокушала врода. Наші губи – і зверху, і знизу – Цілували-вивчали тіла Без податків і навіть без візи Доля знову обох нас звела. І гойднулися пагорби персів, Як пірнув за скарбами в глибінь. Не востаннє, і навіть не вперше Зізнаюсь у коханні тобі. І…
Семейный секс? Ну, да, неплохо… В неделю дважды или раз. Без лишних слов, затей и вздохов… Минут пятнадцать… так у вас? Известно все: привычки, позы, Что делать можно, что ни-ни! Хотите больше? Есть запросы? Ну что Вы? Боже сохрани! Вот так – не любит! Некрасиво! Так – воспитанье не велит! Втроем? Кошмар! Недопустимо! В постели третий? Сущий стыд! А почему? Ни что не ново, Все было много, много раз! Жену другой… Что в том плохого? Красиво, чувственно, при Вас. Не в первый раз на этом свете…