Варвар. Глава 7 В Вальхаллу!!! Когда солнце приблизилось к горизонту, на каменистый пляж, зажатый между скалами, влетели восьмивёсельные лодки франков. Воины ловко вытащили их на берег и построились в боевой порядок. Копейщики сомкнули ряд. Лучники стояли перед строем, готовые дать залп и укрыться за широкими щитами копейщиков. Отряд был небольшой, но в нём были только лучшие, опробованные в боях воины. Кнуд был одет, как жених на свадьбу. Яркие панталоны тесно облегали его бёдра, одна штанина…
Очі блудного пса посивіли від років і бруду… Там, де дім був колись, вже давно і нікого нема – лиш огризки від яблук з чужого саду. Можна легко забути себе. Молодого. І риму. Але там нас нема. Що минуло, на жаль, – невловиме. Можна бути собою і забути усе. Лиш нікого ніколи не зрадиш. Кров рукою з обличчя згребеш до пуття, наче слово іще не пророче. Репнув світ у колисці життя на іуд і пророків… А вона – наче тінь, мов маяк зирить знову суворо ув очі. Та ніколи не гасне свіча. Час відлічує…
Над дахом старовинного собору літали голуби. В твоїй руці розтануло морозиво. Тоненька павутинка бабиного літа бриніла, як струна, у центрі міста. (Моя пам’ять фіксувала на плівці слід іще одного прожитого дня). Годинник байдуже і вперто рахував секунди. Фонтан сипонув пригорщу холодних крапель. Вітер ворушив твоє волосся. І жодного слова не злетіло у тебе з вуст. (Моя пам’ять фіксувала на плівці слід іще одного прожитого дня). Прогуркотів трамвай, схожий на буркотливого дідка, що сидів поруч…
Денис долбил меня, словно поршень, выдерживая определенный темп. При этом на его лице установилось такое выражение сладострастия, что даже я готова была поверить, что о сексе со мной он мечтал чуть ли не сызмальства и наконец-то мечта осуществилась. Лишь только в глубине взгляда мелькали смешливые нотки. Закатив глаза от блаженства, почти беззвучно спросила его: — О чем думаешь? — Пытаюсь вспомнить — оплатил я кредит перед вылетом или только собирался. Я про себя хихикнула. Думаю, если бы…
Когда вечер в лагере выдавался более-менее свободным, мы любили собираться всей компанией у кого-нибудь в комнате. Обычно, помимо меня и соседки, находилось 5-6 парней. Мы могли долго обсуждать разные новости, рассказывать смешные истории и слушать музыку. Достаточно приличные занятия, но в один вечер стал исключением. В комнате одного из парней стояла пара двухъярусных кроватей, стол и несколько стульев. Мы с Ильей заняли место на первом ярусе, где по ночам спал наш новый приятель. Как часто…
Перевод: pearl с русского языка Не вини життя, не гніви, Народився – дихай, себто живи. Усміхнешся, немов дитина, А життя – нема й половини. Не шукай любов ти дарма, Тебе відшукає вона сама. Припаде до грудей уночі, Скаже серцю: “Тепер кричи!” Нащо гроші тобі й перлини, Коли поряд з тобою людина, Для якої ти будеш милим І тоді непотрібні милиці. Ти не бійся, як смерть погука, Поряд завжди – надійна рука. Хоча смерть спокушати буде, Та за неї не підуть люди. Бо поетів завжди небагато – Їх…
Тобі моєму янголу в день мого Ангела А. Чорне крило волосся вкрило липневу постіль. Сьогодні знову постукають гості – нам утекти від них не вдалося. У пізньому середмісті шукати буду за кроком крок, вип’ємо грамів по двісті, закускою будуть хліб, сало і огірок. Просякнуті сонцем і вітром, прижухлі неначе трава, підберемо для тебе квіти і найніжніші слова… Слова лебеділи, біліли і засихали, неначе плотва під палаючим сонцем липневим, впіймана вусатим рибалкою, що пихкав «Примою» і нетерпляче…
… а потом он отвел меня в лифт и накрепко привязал к поручням. Он овладел мною, и через некоторое время, когда его чресла вновь наполнились силой, он сделал это снова. А потом ушел. И мной стали пользоваться разные мужчины. Они разорвали на мне одежду, испятнав ее своими похотливыми пальцами. Они входили в меня, наполняя своим семенем, которое густыми потёками тянулось по голым бедрам, образуя подо мной скользкую лужу. Они жадно раздирали меня, с силой впихивая свои безразмерные члены, от чего…
Коли з охлялого тіла, мов чорне покривало з фрески, задушлива ніч спаде, неначе з душі витягнуть леза жалю і нудьги – і загояться болісні рани. Як – босими ногами у холодну росу – скрипка почне награвати день, і розтануть, мов сумнів, а, можливо, як торішній сніг, холодні й вогкі тумани. І тоді, коли перша риба скинеться над водою, щоб опинитись на вістрі твого гарпуна, можеш розплющити очі і не треба вдавати, що спиш. За тобою, за допомогою теле-, радіо чи газет карбуватимуть кроки невтішні…
Рассказ официанта Сёмы, большого любителя ЭТ-Т-Т-ТОГО дела! Когда кто-то из официантов в нашем кабаке переставал есть острую пищу и ходил, как дурак, трезвый, то остальные официанты, с понимающей улыбкой, спрашивали: «Ты проходишь курс лечения у доктора Книппера?!» Дело молодое. Подхватил и я как-то «насморк». «Эка невидаль. Я по пять раз в году имею эту неприятность из носа», – скажет нетерпеливый читатель. Но «насморк», о котором я упомянул, расположен чуть ниже. Его ещё в народе называют…