Над дахом старовинного собору літали голуби. В твоїй руці розтануло морозиво. Тоненька павутинка бабиного літа бриніла, як струна, у центрі міста. (Моя пам’ять фіксувала на плівці слід іще одного прожитого дня). Годинник байдуже і вперто рахував секунди. Фонтан сипонув пригорщу холодних крапель. Вітер ворушив твоє волосся. І жодного слова не злетіло у тебе з вуст. (Моя пам’ять фіксувала на плівці слід іще одного прожитого дня). Прогуркотів трамвай, схожий на буркотливого дідка, що сидів поруч…
После того вечера на газоне мы стали проводить вместе еще больше времени, пропуская часть занятий. Невозможно было находиться в какой-то компании, потому что я начинала возбуждаться от одного прикосновения Ильи и переставала себя контролировать. Днем мы проводили время в его комнате, пока она была свободна. Первые пару дней дальше поцелуев и страстных объятий дело не заходило. Но потом что-то пошло не так. Мы лежали на кровати о чем-то болтали, прерываясь на ребяческие ласки. Я была так сильно…
Перевод: pearl с русского языка Не вини життя, не гніви, Народився – дихай, себто живи. Усміхнешся, немов дитина, А життя – нема й половини. Не шукай любов ти дарма, Тебе відшукає вона сама. Припаде до грудей уночі, Скаже серцю: “Тепер кричи!” Нащо гроші тобі й перлини, Коли поряд з тобою людина, Для якої ти будеш милим І тоді непотрібні милиці. Ти не бійся, як смерть погука, Поряд завжди – надійна рука. Хоча смерть спокушати буде, Та за неї не підуть люди. Бо поетів завжди небагато – Їх…
Тобі моєму янголу в день мого Ангела А. Чорне крило волосся вкрило липневу постіль. Сьогодні знову постукають гості – нам утекти від них не вдалося. У пізньому середмісті шукати буду за кроком крок, вип’ємо грамів по двісті, закускою будуть хліб, сало і огірок. Просякнуті сонцем і вітром, прижухлі неначе трава, підберемо для тебе квіти і найніжніші слова… Слова лебеділи, біліли і засихали, неначе плотва під палаючим сонцем липневим, впіймана вусатим рибалкою, що пихкав «Примою» і нетерпляче…
… а потом он отвел меня в лифт и накрепко привязал к поручням. Он овладел мною, и через некоторое время, когда его чресла вновь наполнились силой, он сделал это снова. А потом ушел. И мной стали пользоваться разные мужчины. Они разорвали на мне одежду, испятнав ее своими похотливыми пальцами. Они входили в меня, наполняя своим семенем, которое густыми потёками тянулось по голым бедрам, образуя подо мной скользкую лужу. Они жадно раздирали меня, с силой впихивая свои безразмерные члены, от чего…
Балада-спогад Жінці, яку люблю. Ми з тобою палали жагою. Ти хотіла і прагла ласки. Я погодився стати ізгоєм, Щоб тебе чи на мить, чи назавжди украсти. Ми блукали в солоних лісах, В трьох деревах шукали броду. Пахли медом солодкі вуста, І твоя спокушала врода. Наші губи – і зверху, і знизу – Цілували-вивчали тіла Без податків і навіть без візи Доля знову обох нас звела. І гойднулися пагорби персів, Як пірнув за скарбами в глибінь. Не востаннє, і навіть не вперше Зізнаюсь у коханні тобі. І…
Семейный секс? Ну, да, неплохо… В неделю дважды или раз. Без лишних слов, затей и вздохов… Минут пятнадцать… так у вас? Известно все: привычки, позы, Что делать можно, что ни-ни! Хотите больше? Есть запросы? Ну что Вы? Боже сохрани! Вот так – не любит! Некрасиво! Так – воспитанье не велит! Втроем? Кошмар! Недопустимо! В постели третий? Сущий стыд! А почему? Ни что не ново, Все было много, много раз! Жену другой… Что в том плохого? Красиво, чувственно, при Вас. Не в первый раз на этом свете…
Коли з охлялого тіла, мов чорне покривало з фрески, задушлива ніч спаде, неначе з душі витягнуть леза жалю і нудьги – і загояться болісні рани. Як – босими ногами у холодну росу – скрипка почне награвати день, і розтануть, мов сумнів, а, можливо, як торішній сніг, холодні й вогкі тумани. І тоді, коли перша риба скинеться над водою, щоб опинитись на вістрі твого гарпуна, можеш розплющити очі і не треба вдавати, що спиш. За тобою, за допомогою теле-, радіо чи газет карбуватимуть кроки невтішні…
Балада-спогад Жінці, яку люблю Твоє тіло горіло в огні, Твоє тіло плавилось воском, Твоє тіло було як лід У колючих ранкових росах. Ми шукали з тобою вінок, Що самотньо на хвилях гойдався. І дививсь крізь небесне вікно Той, хто нас поєднав на біду чи на щастя. Ми пливли, цілувадись, гойдались… І шукали себе у пітьмі, Щоб усе-таки знову згадати Недоспівані й досі пісні. Пригадаю усе. Пригадаю, як вперше твоє тіло напнулось, мов лук. І тікала рибиною з верші З-поміж ніжних і сильних рук.…
Открыл глаза: ну, что тут за фигня-то? Опять ушёл хозяин к бабам погулять! Голодная, пустая наша хата, Он не оставил, как всегда, пожрать! Вперед по крыше. Прямо к бабе Дусе, У ней три кошки сорок лет живут, Старушка видит плохо, и те лярвы Там что-то постоянно громко жрут! Спустился я на землю обреченно, Снег мокрый, лапы заморозил, намочил. Я применил приёмчик запрещённый: В трамвай с какой-то тёткой вместе заскочил. Мне остановку только-то проехать, Я под сиденьем тихо отсижусь. Кот мокрый,…